lucanus.org.ua |
РАРИТЕТНІ ВИДИ ПЛАЗУНІВ КАРПАТ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ця сторінка вміщує перелік видів герпетофауни, що мешкають в регіоні Українських Карпат та внесені до одного з діючих "червоних переліків": Червоної книги України та (або) додатків 2–3 до Бернської конвенції. Загалом в Українських Карпатах мешкає 11 видів плазунів. Найповнішим на сьогодні зведенням є монографія М. Щербака і М. Щербаня "Земноводні та плазуни Українських Карпат" (1980 рік). Огляд всіх категорій видів і сучасні описи "бернських" видів можна знайти у зведенні "Земноводні та плазуни України під охороною Бернської конвенції" (1999). |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Огляд видів плазунів Карпатського регіону представлено у поданій нижче таблиці, характеристику окремих видів представлено у відповідних посиланнях з цієї таблиці. Аналізуючи червоні переліки, можемо відмітити, що з 10 видів плазунів Українських Карпат 3 види (мідянка, полоз лісовий та ящірка зелена) включені до Червоної книги України та Додатку 2 (або 3) до Бернської конвенції. Ще 4 види мають статус "бернських". Аналізуючи обсяг видів, що тепер визнані вразливими і зникаючими, важливо сказати, що кількість таких видів має сталу тенденцію до зростання - від 20 % видів у попередньому виданні ЧКУ (1993 рік) до 30 % у поточному (2009 рік). В наступному виданні можуть опинитися веретільниця і гадюка лісова (звичайна). Найменш вразливими видами плазунів є полоз водяний та два види ящірок — прудка і живородна. Перший з цих видів демонструє розширення ареалу і наростання чисельності, що загалом характерно для інвазійних видів. Два інші види залишаються типовими для більшості місцезнаходжень: прудка ящірка — переважно у передгір'ях, живородна — у більш вологих і прохолодних гірських місцезнаходженнях. Одним з найбільших факторів вразливості всіх видів плазунів є втрата ними біотопів внаслідок господарського освоєння території та пряме винищення тварин людьми (останнє особливо стосується змій). Обидва ці фактори можуть бути мінімізовані, проте для цього потрібна добра воля громади і поширення знань про цінність цих об'єктів живої природи і загалом про важливість охорони фауністичних комплексів у цілому. У наведеній далі таблиці використано такі позначення:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Акімов І. А. (ред.). Червона книга України. Тваринний
світ. — Київ: Глобалконсалтинг, 2009. — 624 с. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
сторінку започатковано: 23.11.2003 р. (Ф. Куртяк). Поновлено 23.11.2010 (І. Загороднюк) |