EES-site

<< повернутися

Кілька слів про цю сторінку

Ця сторінка вміщує перелік видів дикої теріофауни, що мешкають в регіоні Карпат і внесені до одного з діючих "червоних списків": Червоної книги України або додатків 2-3 до Бернської конвенції. Загалом таких видів є 65, у тому числі 23, внесені до Червоної книги України (1994). Види розміщено у систематичному порядку, відповідно до останніх оглядів фауни (бібліографію див. внизу). Після списку видів подано стислий аналіз причин і темпів зміни списку фауни загалом та її раритетної частини, зокрема.

Для знайомства з повним списком видів, внесених до червоних списків та отримання детальнішої інформації про деякі з них, натисніть тут:
[список раритетних видів ссавців]

Список раритетної теріофауни

За часткою заповіданих видів ссавці є найбільш "червонокнижною" групою тварин. За рядами раритетні види розподіляються так: кажани — 23 види, хижі — 11 видів, гризуни немишовидні — 9 видів, мишовидні гризуни — 8 видів, комахоїдні — 8 видів, копитні — 6 видів. Найбільш представницьким рядом є кажани, види яких складають третину загального списку теріофауни та майже половину всіх раритетних видів (докладно про них див. на сайті "kazhan.org.ua").

Дані щодо видів, внесених до Червоної книги України (2 видання) та Додатку 2 до Бернської конвенції, узагальнено в таблиці:

Лисиця — звичайний вид ссавців Карпат.

Аборигенні та адвентивні види

Теріофауна Карпатського регіону відзначається надзвичайно високим ступенем збереженності. В Україні та суміжних прикарпатських країнах збереглися життєздатні природні популяції більшості видів так званої "мисливської фауни" (вовк, ведмідь, рись, дикий кіт, олень тощо). В Карпатах і лише тут в масштабах Східної Європи існують такі гірські та субальпійські види, як землерийка альпійська, нориці снігова, гірська і татринська. Саме тут досягають південних меж свого поширення такі рідкісні у нас північні види, як мишівка лісова, нориця темна, пергач північний, нічниця північна тощо.

Саме завдяки малій порушеності природних комплексів тут не змогли закріпити свої позиції такі адвентивні і широко поширені по всій Європі види, як ондатра, єнот ("єнотовидний собака"), шакал, норка американська тощо.
Тут ще є що зустріти і є що охороняти.

Теріофауна Карпат зазнала і певних втрат. Зокрема, в Карпатах в межах території України зникли такі гірські види ссавців, як скельниця (козиця) та байбак альпійський. У передгір'ях Українських Карпат і на прилеглих рівнинах практично знищені та зникли популяції таких видів, як довгокрил "звичайний", нiчниця ставкова, білозубка білочерева, слiпаки буковинський і подiльський, хом'як звичайний, нориця сибірська.

Попри загальні негативні тенденції до втрати фауни, кожного дослідника і природоохоронця тішить те, що завдяки великій площі природних і напівприродних (у кожному разі мало порушених) екосистем втрати фауни, її видового багатства загалом та чисельності популяцій окремих видів, зокрема, у Карпатах значно менші, ніж у будь-якому прилеглому рівнинному регіоні.

Бібліографія (хронологічний порядок)

Татаринов К. А. Звiрi захiдних областей України. Екологія, значення, охорона. — К.: Вид-во АН УРСР, 1956. — 188 с.

Корнєєв О. П. Визначник звірів УРСР. — Видання друге. — Київ: Рад. школа, 1965. — 236 с.

Корчинский А. В. Грызуны Украинских Карпат (итоги исследования) // Вопросы охраны и рац. использ. раст. и животн. мира Украинских Карпат. — Ужгород: МОИП (Ужгород. отд.), 1988. — С. 156–173.

Червона книга України. Тваринний свiт. — К.: Укр. енцикл. — 1994. — 464 с.

Павлинов И. Я., Яхонтов Е. Л., Агаджанян А. К. Млекопитающие Евразии: систематико-географический справочник (в трех частях). — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995. — Ч. 1. Rodentia. — 240 с. — (Сб. Тр. Зоол. муз. МГУ. Т. 32).

Загороднюк I., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника. — Київ: Інститут зоології НАН України, 1997. — 60 c. — (Вестник зоологии. — Додаток N 5). [PDF-version = 764 kb]

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 рік). — Київ: Мінекобезпеки України, 1998. — С. 1–76.

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 1973 рік) / Упорядник В. Г. Домашлінець. — Київ: Мінекобезпеки України, 1999. — С. 1–84.

Загороднюк І. Контрольний список теріофауни України // Ссавці України під охороною Бернської конвенції / Під ред. І. В. Загороднюка. – Київ, 1999. – С. 202–210. – (Праці Теріологічної Школи, випуск 2). [pdf-файл на сайті Теріошколи (PDF 157 КБ)]

Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. – 2001. – Вип. 1. – С. 113–131.

Загороднюк І., Киселюк О., Поліщук І., Зеніна І. Бальні оцінки чисельності популяцій та мінімальна схема обліку ссавців // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2002. - № 30. - С. 8-17. [pdf 152 kb]

Загороднюк І. В. Польовий визначник дрібних ссавців України. — Київ, 2002. — 60 с. — (Праці Теріологічної Школи, випуск 5). [html-зміст та pdf-файли усіх частин на сайті Теріошколи]

Зізда Ю. Е., Загороднюк І. В. Раритетні види як ознака унікальності регіону (на прикладі теріофауни Карпат) // Сучасні проблеми екології (Збірка матеріалів Всеукраїнської конференції молодих вчених 7-9 жовтня 2004 р.). — Запоріжжя, 2004. — С. 159-163. [pdf 117 kb].

вгору

сторінку започатковано: 14 листопада 2003 р., поновлено 23.12.2004.
ведучий сторінки: Ігор Загороднюк