lucanus.org.ua

<< повернутися

Широкопалий рак

Широкопалий рак зустрічається лише в прісних водах струмків і річок, а також в озерах з чистою водою, обираючи в них круті і стрімчасті береги, де він може рити нори. Рак стає статевозрілим на третьому році життя, коли досягає довжини не менше 6-8 см. Серед статевозрілих особин, самців завжди в 2-3 рази більше, ніж самок. Самці і самки спаровуються в жовтні — листопаді, а іноді пізніше, що залежить від кліматичних і погодних умов. Один самець може запліднити до 3-5 самок.

У заплідненої самки на черевній стороні її головогруді з'являється біла пляма. Вона відкладає ікру через 2-3 тижні після спарювання. Ікра прикріплюється до черевних ніжок самки і виношується на них до вилуплення, що відбувається наприкінці травня або на початку червня. У період виношування ікри самка ховається в норі або в інших затишних місцях, виходячи зрідка для пошуку їжі. Самки періодично роблять визначені рухи черевцем, завдяки чому ікра омиваєтся свіжою водою й очищається від мулу. Отже, тривалість виношування ікри самкою рака складає біля семи місяців.

Рак — сутінкова тварина. Найбільш інтенсивно він харчується після заходу сонця і на світанку. Харчується як рослинною, так і тваринною їжею. Під час її пошуку рак може виповзати на берег і залишатися там кілька годин. Його харчування носить сезонний характер. Після зимівлі і линяння, а також у період спарювання раки воліють харчуватися тваринною їжею, а в інший час – рослинною. Молодь починає самостійно харчуватися через тиждень або трохи пізніше після народження, коли в неї пройде перше линяння, різними мікроорганізмами і вищими рослинами. У період линяння рак не може споживати їжі, тому що в нього змінюються щелепи, а також внутрішня встилка передньої і задньої кишок, але після линяння починає посилено харчуватися. Обидві статі збільшують інтенсивність харчування після спарювання, що зв'язано з необхідністю нагромадження поживних речовин на зиму.

Відомості про рака широкопалого
(оригінальні дані М. Чумака)

Нами широкопалий рак реєструвався на території Тячівського і Хустського районів під час спільної експедиції з працівниками Інституту зоології НАНУ та Карпатського біосферного заповідника. Хоча, згідно з літературними джерелами, він живе на досить великих глибинах 2-8 метрів, ми знаходили його в неглибоких річках до 0.5 м в передгір’ях. А, на території Тячівського району в околицях міста Тячів, селах Тересва, Бедевля, Буштино, які розташовані близько біля річки Тиси усі виловлені раки відносилися до виду вузькопалий рак.

Цей же вид заселяє всі обстежені ставки та озера на території Тячівського району. А широкопалий рак залишився лише в гірських потічках на більших висотах над рівнем моря. Перші екземпляри нами були відловлені в річці в околицях села Біловарці. Більш висока їх чисельність була в річці Уголька біля села Вільхівці та Угля. Вважається, що аборигенним, корінним видом на території Закарпаття є широкопалий рак. Колись він заселяв всю територію передгір'їв Українських Карпат. Проте в ХХ столітті він на цій території був витіснений більш пристосованим до забруднень видом рака, який живе в рівнинних регіонах України — раком вузькопалим (Pomatobius leptodactylus). Від вузькопалого рака широкопалий відрізняється тим, що на нерухомому пальці клешні він має напівкруглу виїмку. У вузькопалого такої виїмки немає.

Бібліографія

Козлов М. А., Олигер И. М. Школьный атлас — определитель беспозвоночных. — Москва, 1991. — 207 с.
Різун В. Б. Рідкісні і зникаючі види комах України в ентомологічних колекціях "Державного природознавчого музею". — Львів, 2000. — 71 с.
Щербак М. М. (ред.). Червона книга України. Тваринний свiт. — Київ: Укр. енциклопедія — 1994. — 464 с.

сторінку започатковано: 10 лютого 2004 р. Максимом Чумаком. поновлено 22.06.2010 (zag)