EES-site

<< повернутися

Ця сторінка містить вибрані частини книги
завідувача кафедри ентомології Володимира Рошка

"Історія біологічного факультету Ужгородського університету"
(Ужгород, Мистецька Лінія, 2004).

Датою народження кафедри слід вважати 15 вересня 1946 року, коли з приходом на біологічний факультет ентомолога, фахівця в галузі захисту рослин, кандидата сільськогосподарських наук, доцента С.Ф. Сегеди була утворена кафедра зоології безхребетних. Він став першим завідувачем і викладачем кафедри в одній особі. В листопаді цього ж року на посаду лаборанта був прийнятий Я.М. Доля. Існуюча з грудня 1945 року до того часу кафедра зообіології була реорганізована в кафедру біології.

Як свідчать архівні матеріали, аж до кінця 1948 року штатний розпис кафедри передбачав лише одну викладацьку посаду - завідувача кафедри, доцента (С.Ф. Сегеда), одного старшого лаборанта (І.І. Заблоцький) і одного препаратора (Е.І. Тясько). У вересні 1948 року у зв'язку з розформуванням кафедри біології, на кафедру зоології безхребетних було передано її майно, а для забезпечення загальнобіологічних дисциплін у студентів-біологів та медиків, організовано лабораторію загальної біології. В 1949 році старший лаборант І.І. Заблоцький призначається на посаду старшого викладача, а старшого лаборанта кафедри зоології хребетних А.І. Ковригіна призначають асистентом кафедри зоології безхребетних.

В кінці 1949 року на кафедру зоології безхребетних з Мелітопольського педагогічного інституту переходить викладати досвідчений ентомолог, кандидат біологічних наук, доцент К.К. Фасулаті. Маючи майже двадцятилітній стаж педагогічної роботи у вузах України, а за плечима солідний науковий багаж, Кирило Ксенофонтович значно підсилив потенціал молодої кафедри, активізував науково-дослідну роботу, підняв на вищий рівень методичне забезпечення навчального процесу. Але з іншого боку, він своєю імпульсивністю привніс деяку нервозність в колектив, що згодом проявилась у кадровій нестабільності.

В 1950 році доцент С.Ф. Сегеда звільняється з роботи і переїздить працювати до Кременчуцького педінституту, а завідувачем кафедри призначається К.К. Фасулаті. В цьому ж році викладацький колектив поповнюється ще одним досвідченим ентомологом-колеоптерологом - старшим викладачем Т.А. Тверітіною, а І.І. Заблоцький переходить на кафедру генетики і дарвінізму. Отже, з самого початку на кафедрі зоології безхребетних чітко формується ентомологічне спрямування як спеціалізації студентів-біологів, так і напрямку наукових досліджень. Перші випускники кафедри - Г.М. Рошко, І.М. Ликович, І.І. Бокотей під впливом своїх вчителів присвячують себе ентомологічній науці. Слідуючи прикладу і настановам С.Ф. Сегеди і К.К. Фасулаті, вони вливаються у викладацький колектив рідної кафедри (Г.М. Рошко в 1952, І.М. Ликович в 1954, І.І. Бокотей в 1956 р.). П'ятдесяті роки ХХ століття в житті кафедри зоології безхребетних характеризуються першими вагомими здобутками - першими випускниками, які стали викладачами, першими випускниками, які стали кандидатами наук і формуванням дійового, з високим інтелектуальним потенціалом колективу. Станом на травень 1956 року кафедра зоології безхребетних була найчисельнішою на біологічному факультеті. За штатним розписом на ній працювали: завідувач кафедри, доцент К.К. Фасулаті, старші викладачі Т.А. Тверітіна, Г.М. Рошко, асистенти І.М. Ликович, А.А. Гіріц, старший лаборант І.І. Бокотей, старший препаратор Е.Н. Гащак, препаратор В.Г. Софін.

Але в 1956 році, за бутності завідувача кафедри зоології хребетних доцента І.І. Колюшева деканом біологічного факультету, кафедру зоології безхребетних приєднали до кафедри зоології хребетних. Новостворена кафедра зоології під керівництвом І.І. Колюшева у такому вигляді проіснувала до 1966 року. Проте, освітньо-науковий напрям зоології безхребетних на біологічному факультеті не елімінувався, не втратив свого потенціалу і обличчя. Незважаючи на формальне об'єднання, упродовж всіх цих років на кафедрі зоології здійснювалась спеціалізація із зоології безхребетних у повному обсязі. І навіть в офіційних тогочасних документах об'єднана кафедра диференціювалася на відділ безхребетних і відділ хребетних. Лише у вересні 1966 року від кафедри зоології відділяється правонаступниця кафедри зоології безхребетних, в старій, звичній якості, але з новою, більш відповідною назвою - кафедра ентомології. Завідувачем її став доктор біологічних наук, професор В.Ф. Палій, який щойно переїхав до Ужгорода з міста Фрунзе, де завідував лабораторією ентомології Інституту біології Киргизької Академії наук.

Зрілий, досвідчений науковець-ентомолог, за плечима якого була вже і вузівська викладацька робота, створив на новій кафедрі дійовий колектив, до складу якого перейшли з кафедри зоології професор К.К. Фасулаті, доценти Т.А. Тверитіна, Г.М. Рошко, І.І. Бокотей, асистент І.М. Ликович. На той час, кафедра ентомології УжДУ була однією з чотирьох такого профілю серед класичних університетів Радянського Союзу (кафедри ентомології тоді функціонували в Московському, Ленінградському і Харківському державних університетах, а в перших двох вони успішно існують донині). Викладачі молодого структурного підрозділу біологічного факультету не були новачками у своїй справі. К.К. Фасулаті і Т.А. Тверитіна прийшли на біологічний факультет Ужгородського університету в другій половині сорокових років вже зрілими науковцями-педагогами щоб допомогти молодому вузу, а молоді кандидати біологічних наук Г.М. Рошко, І.І. Бокотей та І.М. Ликович вже мали за плечима десятирічний педагогічний стаж на кафедрі зоології безхребетних.

Всі свої зусилля вони зосередили на створенні та укріпленні матеріально-технічної бази кафедри, на розробці нових дисциплін, на якісно високій підготовці студентів - майбутніх фахівців. Залучення студентів і випускників минулих років до активних наукових досліджень, згодом дали чудові результати у вигляді півтора десятка захищених кандидатських дисертацій зі спеціальності "ентомологія", у підготовці майбутньої зміни. Маючи чималий досвід роботи в науково-дослідних установах, професор В.Ф. Палій привніс у новий колектив елементи академізму і солідну наукову виваженість у твердженнях. Хороший знавець різних груп комах, він як ентомолог-прикладник, в більшій мірі орієнтував своїх учнів на вивчення комах - шкідників сільськогосподарських культур, вимагав від них наукової скрупульозності і деталізації у дослідженнях екологічних особливостей комах. Двоє "ужгородських учнів" професора В.Ф. Палія - А.А.Зубенко і В.В. Шутяк захистили під його керівництвом кандидатські дисертації. Він пропрацював завідувачем кафедри лише два роки - у зв'язку з погіршенням стану здоров'я був змушений виїхати в Росію.

В 1968 році кафедру ентомології знову очолив професор К.К. Фасулаті - "старожил" біофаку. Будучи фанатом ентомології, людиною з широким науковим кругозором, він умів захопити ідеєю дослідження комах будь-кого зі своїх співрозмовників. І не дивно, що багато студентів, наслідуючи приклад свого вчителя, обрали шлях в ентомологічну науку. Це Кирило Ксенофонтович разом зі Степаном Федоровичем Сегедою, ще працюючи на кафедрі зоології безхребетних, зумів загітувати студентів перших наборів біофаку Г.М. Рошка, І.І. Бокотея, І.М. Ликовича до серйозних досліджень світу комах. І через кілька років молоді кандидати наук поряд зі своїм вчителем вже самі вчили студентів, допомагали йому розширювати і зміцнювати когорту ужгородських ентомологів. Завдяки К.К. Фасулаті розпочалися планові і всебічні еколого-фауністичні дослідження комах Українських Карпат. Експедиції, збори комах, лабораторні дослідження і знову експедиції, до яких постійно залучались студенти, відкрили науці нові імена, дали неоціненно багатий науковий доробок у фауністику Карпат. Невтомний генератор ідей, організатор і координатор комплексного вивчення ентомофауни Східнокарпатського регіону, неординарна особистість - К.К. Фасулаті своєю натхненною творчою працею зумів залишити після себе неабиякий слід на біологічному факультеті, і що найважливіше - створити свою наукову школу, яка носить назву Ужгородської ентомологічної. Хоча поряд з ним в перші роки створення біологічного факультету в Ужгороді працювали вже зрілі науковці-ентомологи - доценти С.Ф. Сегеда і Т.А. Тверитіна, професор К.К. Фасулаті по праву і заслужено вважається фундатором Ужгородської наукової ентомологічної школи.

Природна ротація кадрів, стимульована в значній мірі важким характером К.К. Фасулаті (доцент Т.А. Тверитіна в 1967 році вийшла на пенсію, професор В.Ф. Палій в 1968 виїхав у Росію, а доценти Г.М. Рошко та І.М. Ликович перейшли в 1969 на кафедру зоології), призвела до появи нових облич на кафедрі ентомології. Молоді, здібні випускники-ентомологи - Й.М. Погоріляк, В.О. Добей, А.А. Зубенко, З.Л. Анікіна, М.Ф. Мателешко, які вже зробили свій перший крок у науку, в 1968-1969 роках були запрошені на викладацьку роботу. Значно оновлений колектив кафедри зумів гідно підтримати традиції своїх вчителів. Молода зміна підвищує свій фаховий рівень, захищаються кандидатські дисертації. Під керівництвом і з допомогою старших колег - К.К. Фасулаті та І.І. Бокотея, здобувається перший досвід в навчально-методичній роботі. І вже лекції, лабораторні заняття, курсові та дипломні роботи, польова практика - стають чимось звичним, буденним, необхідним.

Роки беруть своє. В 1975 році корифей університетської ентомології, який багато зробив для розвитку і становлення першого закарпатського вузу, біологічного факультету і кафедри ентомології зокрема, професор К.К. Фасулаті вийшов на заслужений відпочинок. Завідувачем обирається енергійний представник середнього покоління ужгородських ентомологів, кандидат біологічних наук, доцент Й.М. Погоріляк. Перебуваючи на посаді керівника кафедри (1975-1979), Йосип Михайлович активізує методичну роботу, укріплює матеріально-технічну базу, пожвавлює наукові ентомологічні дослідження. В цей період налагоджуються тісні творчі контакти з виробничими установами Закарпаття - лісокомбінатами, колгоспами і радгоспами для реалізації завдань по захисту сільськогосподарських та лісових культур від шкідників. Хороший колеоптеролог, знавець жуків-короїдів Українських Карпат, Й.М. Погоріляк активно пропагував значимість ентомології в обласних і районних владних структурах, серед населення області.

В грудні 1979 року завідувачем кафедри ентомології стає досвідчений педагог і науковець, кандидат біологічних наук, доцент І.І. Бокотей, який перебував на цій посаді протягом п'яти наступних років. Закінчивши Ужгородський університет в числі другого за ліком випуску біологічного факультету (1951 р.), він мав нагоду вчитися у чудових вчителів-ентомологів - С.Ф. Сегеди, К.К. Фасулаті і Т.А. Тверітіної, а згодом працювати пліч-о-пліч зі своїми вчителями. Іван Іванович ріс і мужнів разом рідним факультетом, долав щаблі в науці, у викладацькій роботі і сформувався в дусі "старої школи" - педантичним, скрупульозним, виваженим і вимогливим. Без зайвої метушні, без "показухи" і без крику він спокійно стояв біля руля кафедри, скеровуючи роботу колективу в русло стабільності та якості. І.І. Бокотей зумів залучити вузівську ентомологію до аграрного виробництва. Кафедра ентомології спільно із Закарпатською обласною станцією захисту рослин щорічно видавала "Прогноз поширення головних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур в Закарпатській області" та "Рекомендації по захисту сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб в Закарпатській області", а спільно з об'єднанням "Закарпатліс" співробітники кафедри постійно залучались до лісопатологічних обстежень Закарпатського держлісфонду.

З 1985 до 1992 року кафедру ентомології очолював доктор сільськогосподарських наук, професор І.Я. Понін, який приїхав на постійне проживання в Закарпаття з Білорусії. Попереднім місцем роботи Івана Яковича був Білоруський НДІ Захисту рослин, де він працював заступником директора по науці. Іван Якович - чудовий фахівець із захисту рослин, вивчав картопляну нематоду та інші фітопатогенні організми культури картоплі. Дуже енергійний, різнобічно ерудований, без комплексів усталених університетських традицій, професор І.Я. Понін активно включився в навчальний, методичний і виховний процес на кафедрі, а згодом і на біологічному факультеті, ставши його деканом. В цей період на кафедрі формується новий напрям наукових досліджень - захист рослин від патогенних вірусів, грибів та гельмінтів. Разом зі своїми аспірантами та дипломантами Іван Якович серйозно досліджував фітогельмінтози і збудника раку картоплі в умовах Закарпаття, займався біологією, екологічними особливостями і регуляцією чисельності колорадського жука.

Крім того, професор І.Я. Понін почав реалізовувати ідею підготовки на біологічному факультеті фахівців-екологів, ввівши нові дисципліни з названого профілю: "Промислова екологія", "Популяційна екологія", "Охоронні території". В цей час з кафедри пішли доценти Й.М. Погоріляк і А.А. Зубенко, а замість них були прийняті на роботу фахівець з фізіології виноградної лози, доцент В.О. Ходак, орнітолог-еколог, доцент А.А. Гвоздак і ентомолог, асистент В.Г. Рошко. В цей період поряд з тематикою ентомологічною, фітопатологічною і по захисту рослин, значна частина студентських курсових та дипломних робіт носила прикладний екологічний характер.

З 1992 року кафедру ентомології очолює кандидат біологічних наук, доцент В.Г. Рошко. Початок 90-их років охарактеризувався якісними змінами кадрового потенціалу і орієнтацією освітньо-наукової діяльності кафедри на класичну ентомологічну. На інші кафедри переходять працювати доценти В.О. Ходак і А.А. Гвоздак, на пенсію виходять доцент І.І. Бокотей та старший викладач М.Ф. Мателешко, а згодом, у 2000 році і професор І.Я. Понін. На їх місце приходять молоді ентомологи, кадидати біологічних наук, вихованці Ужгородського університету: Ж.Г. Меліка, В.Ю. Крочко (обоє із системи захисту рослин), О.Ю. Мателешко (по завершенню аспірантури при кафедрі ентомології), В.О. Чумак (із Карпатського біосферного заповідника). Із запалом і творчою наснагою омолоджений викладацький колектив кафедри зумів вийти на високу орбіту за всіма вузівськими показниками, продовжує та розвиває традиції своїх славних вчителів.

Була в історії кафедри і трохи незвична сторінка. У зв'язку з наказом Міністерства освіти України "Про реорганізацію малочисельних кафедр", до кафедри ентомології в 1997 році була приєднана кафедра плодоовочівництва і виноградарства. Новостворена кафедра ентомології і агрономії готувала спеціалістів за двома спеціальностями "Біологія" та "Плодоовочівництво і виноградарство" протягом п'яти років. В цей період, поряд з ентомологами (доценти В.Г. Рошко, В.О. Добей, В.Ю. Крочко, асистенти В.О. Чумак, О.Ю. Мателешко) тут працювали доценти П.І. Голінка, В.А. Заяць, Н.П. Куртин, В.О. Ходак, старший викладач Д.Ю. Сойма, асистент Г.М. Петак. В 2002 році цю найбільшу кафедру біологічного факультету було знову реорганізовано на дві - кафедру ентомології (завідувач доцент В.Г. Рошко) та кафедру плодоовочівництва і виноградарства.

До загальних здобутків кафедри, здобутків всіх тих, хто на ній працював, слід віднести великий і багатий освітньо-науковий спадок. Основне наше багатство - це наші випускники. Станом на 2003 рік, 1038 випускників-ентомологів Ужгородського університету отримали диплом про вищу освіту. Свідченням чіткої і ефективної науково-педагогічної роботи колективу кафедри є той факт, що за відносно короткий період своєї діяльності - близько півстоліття, тут сформувалась ентомологічна наукова школа. Понад 30 наших випускників-ентомологів стали кандидатами біологічних наук зі спеціальності "Ентомологія", а В.М. Бровдій, А.І. Сметник та В.В. Булеза захистили докторські дисертації.

Серед пріоритетних напрямків наукових досліджень ентомологів Ужгородського університету були і залишаються еколого-фауністичні дослідження окремих таксономічних груп комах Українокарпатського регіону. Науковий доробок викладачів і співробітників кафедри в цьому напрямку, який належно оцінений провідними науковими зоологічними установами Києва, Москви, Санкт-Петербурга - це завершені дослідження видового складу, біології та екологічних особливостей членистоногих Українських Карпат:

• ряди Тарганові, Прямокрилі, Богомолові, Шкірястокрилі вивчав І.М. Ликович;
• підряд Попелиці (ряд Рівнокрилі) - В.О. Чумак;
• ряд Напівтвердокрилі - Г.М. Рошко;
• родина Довгоносики (ряд Твердокрилі) - Т.А. Тверітіна;
• родина Листоїди (ряд Твердокрилі) - В.Ф. Палій, А.А. Зубенко;
• родина Короїди (ряд Твердокрилі) - Й.М. Погоріляк;
• родина Вусачі (ряд Твердокрилі) - К.К. Фасулаті;
• родина Кокцинеліди (ряд Твердокрилі) - В.Ю. Крочко;
• родина Пластинчатовусі жуки (ряд Твердокрилі) - В.Г. Рошко;
• родина Стафілініди (ряд Твердокрилі) - Ю.Ю. Богданов;
• родини Галіпліди, Плавунчики, Плавунці, Товстовуси, Вертячки, Водобродки, Водолюби (ряд Твердокрилі) - М.Ф. Мателешко, О.Ю. Мателешко;
• родина Листовійки (ряд Лускокрилі) - В.О. Добей;
• підряд Сімфіти (ряд Перетинчастокрилі) - І.І. Бокотей;
• родина Сірфіди (ряд Двокрилі) - З.Л. Анікіна;
• комахи-ентомофаги (ряди Перетинчастокрилі, Двокрилі) листогризучих шкідників саду - Ж.Г. Меліка;
• ряд Павуки - М.В. Леготай.

В останні роки аспірантами кафедри розпочато інтенсивні дослідження жуків-малашок (В.В. Мірутенко), жуків-м'якотілок (Е.В. Турис), диких бджолиних (О.М. Бокотей), мурашок (М.М. Цюбик), колембол (С.І. Давидович, Ю.І. Цалан).

Іншим важливим напрямком наукових досліджень співробітників кафедри ентомології було і залишається вивчення комплексів комах - шкідників сільськогосподарських та лісових культур Закарпаття. В цьому плані не можна обійти увагою наукові внески К.К. Фасулаті (ентомокомплекси шкідників культурних злаків, городніх культур, плодових садів, дубових лісів), С.Ф. Сегеди (ентомокомплекси шкідників польових, технічних і комірних шкідників), А.А. Гіріца (ентомокомплекс природних ворогів короїда друкаря), Т.А. Тверітіної (ентомокомплекс шкідників кормових трав), І.М. Ликовича, І.І. Бокотея, В.О. Добея (ентомокомплекс шкідників плодовоягідних насаджень), Г.М. Рошка і В.Г. Рошка (ентомокомплекси шкідників виноградної лози, польових культур і лісових насаджень) і О.А. Сікури (карантинний шкідник - американський білий метелик).

Останнє десятиріччя викристалізувало ще один науковий пріоритет кафедри ентомології - дослідження в галузі прикладної екології. Зусиллями доцента В.Г. Рошка з аспірантами В.В. Роман та О.В. Грабовським проведено низку експериментів по вивченню впливу електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги та автотранспортного забруднення на окремі компоненти антропізованих екосистем. За цією проблематикою опубліковано вже понад три десятки наукових статей, а Олександром Грабовським успішно захищена в 2002 році кандидатська дисертація „Міграція та акумуляція важких металів в агроценозах, прилеглих до автомагістралей в умовах Закарпаття (грунт-рослини-тварини).

Широкі дослідження в галузі охорони хребетних заповідних територій України та динаміки тваринних угруповань в розрізі популяційної екології проводить кандидат біологічних наук І.В. Загороднюк. Автор близько 250 наукових публікацій, серед яких 4 монографії, Ігор Володимирович має двадцятирічний стаж роботи у відділі популяційної екології Інституту зоології НАНУ, є віце-президентом Українського теріологічного товариства і членом ряду наукових та науково-консультативних рад національних та міжнародних інституцій.

Загальний науковий доробок співробітників кафедри за короткий період її існування - понад 1200 публікацій у вітчизняних і зарубіжних виданнях та 17 монографій. Навчально-методичні видання К.К. Фасулаті "Полевое изучение наземных беспозвоночных" і В.Ф. Палія "Методика изучения фауны и фенологии насекомых" вже понад чотири десятиліття користуються попитом у студентів-біологів та науковців на теренах колишнього Радянського Союзу; по навчальних посібниках "Ерозія і дефляція грунтів та заходи боротьби з ними", "Механічний обробіток грунту в землеробстві" і "Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві" колективу авторів, серед яких - доцент В.Г. Рошко, навчаються студенти аграрних вузів України.

Своєрідним визнанням заслуг наших науковців у розвитку вітчизняної ентомологічної науки стало проведення в 1964 році міжвузівської наукової конференції "Екологія комах та інших безхребетних Карпат" і в 1981 - ІІ з'їзду Українського ентомологічного товариства на базі кафедри ентомології УжДУ. А з 2001 року кафедрою започаткована щорічна регіональна наукова ентомологічна конференція "Ужгородські ентомологічні читання", яка високо оцінена провідними вченими-ентомологами України.

Тісні творчі контакти кафедра підтримує не тільки з вітчизняними науковими центрами зоологічного профілю (Інститут зоології ім. І. Шмальгаузена НАНУ, Інститут захисту рослин УААН, Київський національний університет, Львівський природознавчий музей західного наукового центру НАНУ, Інститут екології Карпат (м. Львів), Львівський державний лісотехнічний університет, Карпатський біосферний заповідник, Карпатський національний парк та ін.), але і з зарубіжними науковими установами: Зоологічним інститутом Російської АН (м. Санкт-Петербург), Інститутом еволюційної морфології і екології тварин РАН (м. Москва), Інститутом карантину рослин РАН (м. Москва), кафедрою ентомології Московського державного університету, Федеральним інститутом лісів, снігів і ландшафтів (м. Бірменсдорф, Швейцарія), Інститутом експериментальної ентомології і фітопатології Словацької академії наук (м. Іванка-на-Дунаї, Словаччина), Угорським ентомологічним товариством (м. Будапешт, Угорщина). Щороку наші співробітники і аспіранти виступають з доповідями на державних та міжнародних наукових форумах різного рангу, публікують матеріали власних досліджень у фахових виданнях.

Науковий профіль кафедри визначає одна комплексна тема "Вивчення взаємодії членистоногих та інших організмів з рослинами, тваринами та умовами навколишнього середовища" і Українсько-Швейцарський науковий проект "Порівняння структури та динаміки відновлення букових пралісів в Карпатах та лісів близьких до природного господарювання у Швейцарії", у виконанні яких приймають участь науковці-ентомологи.

сторінку започатковано: 7 листопада 2003 р., поновлено 29 серпня 2005 р.
(верстка: Ігор Загороднюк)