EES-site

<< повернутися

Огляд діючих в Україні національних та міжнародних
червоних списків наводиться у вигляді html-версії статті:

Ігор Загороднюк. Охоронні категорії земноводних і плазунів // Загороднюк І. В. (ред.). Земноводні та плазуни України під охороною Бернської конвенції. – Київ, 1999. – С. 97–103.

[Zagorodniuk I. Protected categories of amphibians and reptiles // Zagorodniuk I. V. (ed.). Amphibians and reptiles of Ukraine protected by the Bern Convention. – Kyiv, 1999. – P. 97–103.]

(наводиться зі скороченнями: без таблиць та підтекстових зносок).

Вступ

Закон України "Про приєднання до [Бернської] Конвенції…" (1996) став черговим кроком на шляху інтеграції нашої країни в Європу, а разом з тим — кроком до загальноєвропейських проблем і стандартів природокористування та охорони довкілля. На відміну від більшості країн Заходу, в Україні проблеми збереження біорізноманіття не стоять так гостро. Принаймні, поява у бернському чи МСОП'івському червоних списках деяких чисельних у нас видів нерідко дивує українських колег, які звикли вважати певну частину видів "банальними" і такими, що взагалі мають невичерпні чи стабільні популяції. Між тим, досвід показує, що ми лише тільки відстаємо від Європи на півкроку, і те, що трапилось на Заході, за деякий час напевно станеться і у нас.

Незаперечним є факт, що прогрес людини у користуванні природними ресурсами еквівалентний регресу аборигенних біотичних угруповань (Загороднюк 1999) . Потужні процеси приборкання природи, відомі під сором'язливою назвою "антропогенний фактор", ведуть до редукції популяції більшості колись звичайних видів. Первинна ідея створення Червоних списків полягала у свідомому обмеженні масштабів експлуатації людиною природних популяцій аборигенних видів, що мали традиційне промислове значення, тепер змінилась необхідністю визнання кризового стану будь-якого з видів та розробки планів дій щодо зменшення ризику їх вимирання.

Процес знищення природи продовжується розширенням червоних списків та їх зближенням. Якщо раніше наша Червона книга збігалась з червоними списками заходу на 10–20 %, то найближчим часом цей збіг досягне показника схожості наших фаун загалом (Загороднюк та Грищенко 1999).

Стисла характеристика червоних списків

За останні кілька десятиліть створено кілька різних червоних списків національного та міжнародного рівнів, серед яких – Додатки до Бернської та Вашингтонської конвенції, Червона книга України, Список загрозливих видів тварин МСОП, Червона книга європейських хребетних тощо.

Бернські додатки, або додатки до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) містять три переліки видів. З них додаток ІІ обіймає "види тварин, що підлягають особливій охороні", і додаток ІІІ – види тварин, використання яких регулюється ("види тварин, що підлягають охороні").

Згідно зі статтею 6, присвяченій Додатку ІІ, "Кожна з Договірних сторін вживає… заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої фауни, вказаних в додатку II. У відношенні до цих видів, зокрема, забороняються: а) всі форми навмисного відлову та утримання і навмисного вбивства; б) навмисні збитки місцям виведення потомства, відпочинку чи їх знищення; с) навмисне порушення спокою дикої фауни, особливо у період виведення і вирощування потомства та зимової сплячки…; д) навмисне знищення або вилучення яєць з середовищ існування диких тварин…; е) володіння цими тваринами чи торгівля ними, живими чи мертвими, включаючи чучела тварин і будь-яку частину чи похідні від них…".

Нова редакція додатків набула чинності 6.03.1997 (Конвенція 1998). Зі складу нашої фауни у додаток ІІ включено 12 видів амфібій (4 – хвостатих, 8 стрибунів) та 13 видів плазунів (1 черепах, 5 ящірок, 7 змій), у Додаток ІІІ — "всі види, що не включені в додаток ІІ". Бернські списки є найбільш широкими і, окрім дуже рідкісних і таких, популяції яких стрімко вимирають, включають також види, стан популяцій яких в Україні не є загрозливим.

Додатки до СІТЕС, або Конвенція про міжнародну торгiвлю видами дикої фауни і флори, що перебувають пiд загрозою зникнення (відома ще як Вашингтонська конвенція) , включають три переліки, в кожному з яких є види тварин. Згідно зі статтею 2 цієї конвенції (за: Конвенція 1998):

"до Додатку I занесено всi види, що знаходяться пiд загрозою зникнення, торгiвля якими спричинює чи може спричинити на їх iснування негативний вплив. Торгiвля зразками таких видiв має бути особливо суворо регульована з тiєю метою, щоб не ставити надалi пiд загрозу їх виживання, і має бути дозволена лише у виняткових випадках.

Додаток II включає види, якi на даний час не обов'язково перебувають пiд загрозою зникнення, але можуть опинитися пiд такою загрозою, якщо торгiвля зразками таких видiв не буде суворо регулюватися з метою уникнення такого використання…

Додаток III включає всi види, якi за визначенням будь-якої Сторони пiдлягають регулюванню в межах її юрисдикцiї… з метою попередження чи обмеження експлуатацiї та у вiдношеннi до яких iснує необхiднiсть спiвробiтництва iнших сторiн з контролю за торгiвлею".

Додатки I і II набули чинності 18 вересня 1997 р. Із нижчих тетрапод, представлених в аборигенній фауні України, у додатку І є лише один вид — Vipera ursinii; у додаток ІІ внесено всіх Testudinidae (отже, обидва наші адвентивні Testudo). Додаток ІІІ (перелік, дійсний з 26 липня 1998 р.) не включає жодного з представлених в Україні видів нижчих тетрапод.

Червоні списки МСОП. Останнє видання Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (IUCN 1996) побудовано із врахуванням нових охоронних категорій МСОП і включає 7 червоних списків. Згідно із новою системою визначення охоронних категорій, прийнятою 40-ю сесією МСОП (IUCN 1994), визначено 10 категорій вразливості, які визначаються через ризик втрати (вимирання) таксону. Відповідно до цих категорій створено 6 основних червоних списків таксонів, з яких перші п'ять (1–5) стосуються видів загалом, шостий – окремих географічних форм, а сьомий — переліку змін поточних списків відносно попереднього видання 1994 р.:

список 1 — загрозливі (threatened), вкл. 3 групи категорій: критично загрозливі (CR [critically endangered]), власне загрозливі (EN [endangered]) та вразливі (VU [vulnerable]); в цьому списку два українські види плазунів – Testudo graeca (VU), Vipera ursinii (EN);
список 2 — низького ризику вимирання за критерієм "залежні від охорони" (LR: cd [lower risk: conservation dependent]); 2 види з нашої фауни – Triturus cristatus, Bombina bombina;
список 3 — низького ризику вимирання за критерієм "близькі до загрозливого стану" (LR: nt [lower risk: near threatened]); 2 види з нашої фауни – Emys orbiculatis, Hyla arborea;
список 4 — вимерлі (EX [extinct]) та вимерлі в дикому стані (EW [extinct in wild]), таких немає;
список 5 — брак даних (DD [data deficient]); 2 "наші" види – Triturus dubrogicus, Elaphe situla;
список 6 — підвиди і популяції (subspecies and populations); у переліку є Lacerta vivipara pannonica (VU), Vipera ursinii moldavica (CR) та Testudo graeca nikolskii (CR); кожний з них у географічних довідках не має вказівок на поширення в Україні (див. огляд таксонів).

Варто зазначити, що система категорій зараз уточнюється, і з їх переліку пропонують виключити групу категорій LR, перевизначивши їх варіанти NT (near threatened) та LC (least concern) у окремі категорії, а CD (conservation dependent) як примітку для категорій групи "threatened" (IUCN 1999).

Червона книга європейських хребетних наразі тільки розробляється (RDBEV 1997), і в основу її проекту покладено проаналізовані вище червоні списки МСОП. Це зведення включає три списки:

список 1 "глобально загрозливі види, поширені тільки в Європі" [globally threatened endemics]),
список 2 "глобально загрозливі види, поширені і в Європі" [globally threatened non-endemics]) та
список 3 "види особливої уваги в Європі" [species of special European concern], без категорій).

Європейські червоні списки є одними з найменш представницьких: в них немає жодного виду амфібій нашої фауни. Плазуни представлені лише трьома видами: гадюкою Vipera ursinii (EN) у списку 1, черепахою Testudo graeca (VU) у списку 2 та полозом Elaphe longissima — єдиним представником нашої фауни у списку № 3.

Червона книга України вийшла вже у другому виданні (1994), в якому види оцінено за 5-бальною шкалою стану їх популяцій та наших знань про це згідно зі старою системою критерій МСОП (їх перелік та визначення наведено у передмові до ЧКУ). Це видання у переліку вразливих включає 13 видів нижчих тетрапод, наведених у систематичному порядку: три види саламандрових, два види стрибунів, по одному виду геконоподібних і веретільницевих та 6 видів змій. Всі види нижчих тетрапод, включені до ЧКУ, мають високі 1–3 охоронні категорії. Найвразливішим (1 кат.) визнано два види – полоза Elaphe situla та веретільницю Ophisaurus apodus; другу категорію отримали всі три види карпатських хвостатих (Triturus montandoni T. alpestris, S. salamandra), один вид ропух (Bufo calamita) та 4 види змій (Elaphe quatuorlineata, Coluber caspius, Coronella austriaca, Vipera ursinii).

Порівняльний аналіз списків. Порівнюючи різні червоні списки (табл. 9–10), можна бачити, що бернські додатки обіймають найбільшу кількість видів нашої фауни: у Додаток ІІ внесено 60 % наявних на території України видів амфібій і стільки ж – плазунів. У червоних списках МСОП опинились 25 % видів амфібій та 20 % видів плазунів, поширених в Україні, при цьому бернські списки фактично є розширеним варіантом МСОПівських списків. Найвужчим є список видів, включених до проекту Червоної книги європейських хребетних: з нижчих тетрапод нашої фауни у ньому є лише два види змій. Список видів, включених до Червоної книги України, є антиподом до списків МСОП: із 5 видів амфібій (25 % наявної фауни) та 8 видів плазунів (40 %), включених до ЧКУ, спільним для цих двох червоних переліків є лише один вид – гадюка степова. Останній вид є єдиним представником нашої фауни нижчих тетрапод у додатках СІТЕС. Дуже незначним є збіг списку ЧКУ з додатком ІІ до БК для амфібій (три спільних види), проте всі червонокнижні види плазунів опинились у додатку ІІ до БК.

Загалом проаналізовані червоні списки охоплюють 72,5 (!) % видового багатства нижчих тетрапод України, і лише 11 видів (1 – саламандрових, 4 – стрибунів, по 3 – ящірок та змій) виявились поза охоронними списками.

Рейтинг видів

Дані щодо охоронних категорій і стану чисельності нижчих тетрапод, поширених в Україні, узагальнено окремо для земноводних (табл. 9) та для плазунів (табл. 10). Загалом враховано п'ять червоних списків, зміст яких описано вище: додаток ІІ до Бернської конвенції (стовпчик БК2), друге видання Червоної книги України (ЧКУ), Червону книгу європейських хребетних (ЄЧК), Червоний список МСОП (IUCN) та додатки СІТЕС. В останньому стовпчику цих таблиць (Кат.) наведено прогнозовані оцінки охоронного статусу видів, оцінені за станом загальної їх чисельності на території України за критеріями, представленими у попередніх графах (ША, ЗЩ, ЗБЧ); для адвентивних видів охоронні категорії не розглядаються (IUCN 1999).

Таблиця 9 (тут не наводиться). Види амфібій у фауні України, їх охоронний статус та рясність
Таблиця 10 (тут не наводиться). Плазуни у сучасній фауні України, їх охоронний статус та рясність

Примітка: "ША" – бал поширення в Україні (широта ареалу), "ЗЩ" – звичайна щільність виду в типових біотопах, ЗБЧ – загальний бал чисельності в Україні, "Кат." – можлива охоронна категорія в новому виданні ЧКУ (для всіх показників прийнято 5-бальшу шкалу; пояснення в тексті).

Порядок наведення видів у таблицях відповідає загальному балу їх чисельності (ЗБЧ) на території України, який оцінено на підставі двох критеріїв — широти видового ареалу в Україні (ША) та звичайної щільності виду в типових біотопах (ЗЩ). Ці критерії використано 12 років тому для оцінки стану популяцій нижчих тетрапод України в огляді Котенко (1987), і обраховані тоді показники з певними уточненнями щодо обсягу видів і сучасного співвідношення їх чисельностей включено у представлені таблиці.

За числом записів в різних червоних списках безсумнівними лідерами є гадюка степова (Vipera ursinii, 5 списків) і черепаха грецька (Testudo graeca, 4 списки), по три записи – у полозів лісового (Elaphe longissima) та леопардового (Elaphe situla), по два записи мають ще 7 видів амфібій та 6 видів рептилій. Очікувані зміни регіонального червоного списку, оцінені за показниками рясності видів в Україні без аналізу їх динаміки, — збільшення списку вразливих видів із 32,5 до 45 % (останній стовпчик у табл. 9–10).

Цитована література

Загороднюк І. В. Заповідання та некомпенсовані втрати біоти як складові червонокнижного майбуття // Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні. – Рахів, 1999: 124–131.
Загороднюк І. В., Грищенко В. М. Тези до положення про національні червоні списки в Україні // Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть. – Канів, 1999: 127–132.
Закон України "Про приєднання до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі". – Київ, 29 жовтня 1996 р.
Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 рік). – Київ: Мінекобезпеки України, 1998: 1–76.
Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори , що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 1973 р.). – Київ: Мінекобезпеки України, 1998: 1–20.
Котенко Т. И. Охрана амфибий и рептилий в заповедниках Украины // Амфибии и рептилии заповедных территорий: Сб. научн. трудов. – Москва: ЦНИЛ Главохоты РСФСР, 1987: 60–80.
Расницын А. П. О Черной королеве, поступательности размножения и групповом отборе // Эволюционные исследования. Вавиловские темы. – Владивосток: БПИ, 1988: 47–53.
Щербак М. М. (ред.). Червона книга України. Тваринний світ. – Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1994: 1–464.
IUCN red list categories prepared by IUCN species survival commission. – Gland : The World Conservation Union, 1994: 1–21.
IUCN red list criteria review provisional report: draft of the proposed changes and recommendations // Species (Newsletter of Species Survival Commission of IUCN). – 1999. – N 31-32: 43–57.
1996 IUCN red list of threatened animals. – Gland : IUCN, 1996: 1–286.
[RDBEV] Red data book of European vertebrates. – Strasbourg, 1997: 1–154. – (Final draft for review, November 28, 1997).

вгору

Сторінку підготував: Ігор Загороднюк 1 січня 2004 р.